SOLAS простими словами: навчання, рятувальні засоби та питання на співбесіді

SOLAS — це конвенція, через яку на перебірці висить розклад за тривогами, у каюті лежить рятувальний жилет, а в неділю після обіду вас піднімає навчальна тривога. Це найстаріша й найширша з морських конвенцій, і та її частина, з якою моряк стикається щодня, — рятувальні засоби й навчання — це те, про що питають на кожній співбесіді в крюїнгу. Тут — будова конвенції, цифри, про які питають найчастіше, що робити за тривогою, помилки, через які люди травмуються на навчаннях, і питання для самоперевірки.

Що таке SOLAS

Першу SOLAS ухвалили в 1914 році, через два роки після загибелі «Титаніка». Потім були версії 1929, 1948 і 1960 років; чинна конвенція 1974 року — діє з 25 травня 1980 року, і поправки до неї ухвалюють майже щороку. Поправки набувають чинності за «мовчазною згодою»: вони починають діяти в призначену дату, якщо проти не заперечила достатня кількість держав. Тому SOLAS встигає за технікою швидше за більшість договорів.

Конвенція діє для суден у міжнародних рейсах: для пасажирських суден будь-якого розміру й для вантажних від 500 GT. Деякі розділи ширші — розділ про радіозв'язок починається з 300 GT, а розділ про безпеку мореплавства стосується майже будь-якого судна в будь-якому рейсі. Портовий контроль перевіряє її в кожному порту.

Розділи конвенції

• I — Загальні положення: огляди та свідоцтва.
• II-1 — Конструкція: поділ на відсіки й остійність, механізми, електрообладнання.
• II-2 — Протипожежний захист, виявлення та гасіння пожежі, разом із Кодексом FSS.
• III — Рятувальні засоби та пристрої, разом із Кодексом LSA.
• IV — Радіозв'язок: ГМЗЛБ.
• V — Безпека мореплавства: обладнання містка, АІС, РДП (VDR), ЕКНІС, лоцманські трапи, комплектування екіпажу.
• VI та VII — Вантажі й небезпечні вантажі, через кодекси IMSBC, IMDG, IBC та IGC.
• VIII — Атомні судна.
• IX — Управління безпечною експлуатацією суден: Кодекс ISM.
• X — Високошвидкісні судна.
• XI-1 та XI-2 — Особливі заходи безпеки та охорони: номер ІМО, журнал безперервної реєстрації історії судна, Кодекс ISPS.
• XII — Додаткові заходи для навалочних суден.
• XIII та XIV — Перевірка дотримання й судна в полярних водах (Полярний кодекс).
• XV — Судна, що перевозять виробничий персонал (Кодекс IP, з 2024 року).

Головні цифри

Навчання: що вимагає розділ III

• Кожен член екіпажу з обов'язками за тривогами має знати їх до початку рейсу.
• Кожен член екіпажу не рідше ніж раз на місяць бере участь у навчанні з залишення судна та в пожежному навчанні.
• Якщо понад 25% екіпажу не брали участі в навчаннях на цьому судні попереднього місяця, навчання проводять протягом 24 годин після виходу з порту.
• Новий член екіпажу проходить на борту підготовку з рятувальних і протипожежних засобів судна якомога швидше й не пізніше ніж через два тижні після прибуття.
• Кожну рятувальну шлюпку не рідше ніж раз на три місяці спускають на воду з призначеним екіпажем і маневрують на ній; у шлюпок вільного падіння своя схема.
• Чергову шлюпку спускають з екіпажем і маневрують на воді щомісяця, наскільки це розумно й практично можливо, і не рідше ніж раз на три місяці.
• Навчання з входу в замкнене приміщення та рятування з нього — не рідше ніж раз на два місяці.
• Аварійне освітлення місць збору та посадки перевіряють на кожному навчанні з залишення судна.

На пасажирських суднах навчання з залишення судна й пожежне навчання проводять щотижня. Кожне навчання записують у судновий журнал.

Тривога й розклад за тривогами

Загальносуднова тривога — сім або більше коротких звуків і один тривалий судновим свистком і дзвониками громового бою. Почувши її, йдіть до свого місця збору — а не одразу до шлюпки — тепло вдягненим, у шапці, з рятувальним жилетом і, якщо його закріплено за вами, з гідрокостюмом. Саму команду залишити судно дає капітан голосом.

Розклад за тривогами вивішують на містку, у машинному відділенні та в житлових приміщеннях екіпажу до виходу судна в рейс. Для кожної людини в ньому вказано місце й обов'язки за кожною тривогою і хто кого заміняє, якщо людини немає. Більшість компаній кладе в каюту ще й картку з вашими обов'язками. Перше, що треба зробити, прибувши на судно, — знайти в розкладі своє прізвище.

Рятувальні засоби, які треба знати напам'ять

• Рятувальні жилети: на кожну людину на борту плюс запасні на вахтових постах, у кожного — вогник і свисток. Жилет має одягатися правильно за одну хвилину без сторонньої допомоги й дозволяти стрибнути у воду з висоти не менше 4,5 метра.
• Гідрокостюми: на вантажних суднах — на кожну людину на борту. Одягнути його без сторонньої допомоги має бути можливо за дві хвилини.
• Рятувальні круги: на вантажному судні від 8 до 14 залежно від довжини. Щонайменше один з кожного борту — з плавучим лінем завдовжки не менше 30 метрів; не менше половини — із самозапальними вогнями; щонайменше два з них — ще й із самодіючими димовими шашками та швидким скиданням з містка, на випадок «людина за бортом».
• Рятувальні засоби на вантажному судні рахують двічі: шлюпки (або одна шлюпка вільного падіння на кормі) — на всіх, хто на борту, і плоти — ще раз на всіх. Усі вони мають спускатися з повним комплектом людей протягом 10 хвилин після сигналу залишити судно; на пасажирському — протягом 30 хвилин.
• Постачання шлюпки, серед іншого: 3 літри води на людину (частину можна замінити опріснювачем), харчовий раціон, 4 ракети-парашути, 6 фальшфеєрів і 2 плавучі димові сигнали. У плоті — 1,5 літра води на людину й та сама піротехніка.
• На містку або поруч: не менше 12 ракет-парашутів.
• Радіозасоби: АРБ на 406 МГц, що вільно спливає; радіолокаційний відповідач (SART) або AIS-SART на кожному борту (на вантажних суднах від 300 до 499 GT — один); не менше трьох носимих УКХ-радіостанцій на суднах від 500 GT.
• Скидання плота: гідростат звільняє пліт на глибині не більше 4 метрів; пліт спливає, фалінь розкриває його, а слабка ланка рветься, щоб судно, що тоне, не потягло пліт за собою.

Обслуговування. Щотижня: зовнішній огляд рятувальних і чергових шлюпок та спускових пристроїв, запуск двигунів шлюпок на передній і задній хід загалом не менше 3 хвилин, перевірка загальносуднової тривоги. Щомісяця: огляд за контрольним листом із записом у журнал. Щороку: ретельний огляд шлюпок, чергових шлюпок, шлюпбалок і роз'єднувальних пристроїв уповноваженою сервісною компанією. Плоти здають на берег на обслуговування кожні 12 місяців; шлюпкові лопарі перевертають кінцями не рідше ніж раз на 30 місяців і замінюють не рідше ніж раз на 5 років.

Пожежа, аварійне живлення й підготовка коротко

Пожежні навчання — щомісяця, разом із навчаннями з залишення судна. План протипожежного захисту висить у житлових приміщеннях; на вантажному судні не менше двох комплектів спорядження пожежника й не менше двох аварійних дихальних пристроїв для евакуації (EEBD) у житлових приміщеннях, плюс ще в машинному відділенні. Аварійний дизель-генератор має запуститися сам і прийняти навантаження протягом 45 секунд після знеструмлення.

У кожного моряка є базова підготовка за ПДНВ — виживання на морі, запобігання пожежі та боротьба з нею, елементарна перша допомога, особиста безпека й громадські обов'язки, — і перші два курси треба оновлювати кожні п'ять років. Шлюпкова команда має свідоцтво про спеціальну підготовку з рятувальних шлюпок, плотів і чергових шлюпок.

Свідоцтва й документи, які запитає портовий контроль

• свідоцтва про безпеку вантажного судна за конструкцією, за обладнанням (з переліком обладнання, форма E) і за радіообладнанням — або одне загальне свідоцтво про безпеку вантажного судна; видаються на строк до п'яти років і підтверджуються на щорічних і періодичних оглядах;
• на пасажирських суднах — свідоцтво про безпеку пасажирського судна, чинне 12 місяців;
• свідоцтво про управління безпекою й документ про відповідність компанії (ISM), міжнародне свідоцтво про охорону судна (ISPS), свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;
• розклад за тривогами, посібник з підготовки (в їдальнях і кімнатах відпочинку або в кожній каюті), план протипожежного захисту, записи про обслуговування рятувальних і протипожежних засобів, записи про навчання в журналі.

Протипожежний захист і рятувальні засоби стабільно входять до найчастіших зауважень портового контролю. Інспектор нерідко просить члена екіпажу запустити двигун шлюпки, одягнути гідрокостюм або розповісти свої обов'язки за розкладом.

Що питають на співбесіді

• Рядовий склад (AB, OS, моторист, кухар): сигнал загальносуднової тривоги; ваше місце збору й обов'язки; як одягнути жилет і гідрокостюм; що є в шлюпці; як спустити пліт; як працює гідростат.
• Палубні помічники: періодичність навчань і правило 25% / 24 години; графік обслуговування рятувальних засобів; час на спуск; що таке форма E; хто на судні відповідає за рятувальні й протипожежні засоби.
• Механіки: двигун шлюпки та його щотижневий запуск, аварійний пожежний насос, аварійний дизель-генератор і його 45 секунд.
• Кухарі та стюарди: пожежа на камбузі (палаючий жир ніколи не гасять водою); на пасажирських суднах — як провести пасажирів до місць збору.
• Усі: «Що ви робите, коли чуєте сім коротких і один довгий?»

Типові помилки

1. Не прочитати розклад за тривогами після прибуття. «Які у вас обов'язки?» — перше питання інспектора.
2. Ставитися до навчань як до галочки. Помітна частина нещасних випадків зі шлюпками стається саме на навчаннях, часто через неправильно зведені гаки з віддачею під навантаженням; з 2014 року гаки, що не відповідають новим вимогам, треба було замінити, найпізніше до 2019-го.
3. Не той гідрокостюм: не за розміром, блискавка не застебнута, каптур не вдягнутий, або він лежить там, куди не дістатися.
4. Жилет із незатягнутими зав'язками. Під час стрибка з висоти він задирається в обличчя.
5. Пліт, який не зможе спливти: зафарбований гідростат, зайві найтови, фалінь, прив'язаний просто до судна, а не через слабку ланку.
6. Протипожежні двері, підперті клином, і аварійні виходи, заставлені постачанням.

Перевір себе

Кому на борту це потрібно

Усім — від матроса OS і кухаря до капітана. Рятувальні й протипожежні засоби зазвичай веде третій помічник разом із боцманом; двигун шлюпки й аварійний дизель-генератор — машинна команда, часто третій механік. На круїзних суднах і поромах навчання щотижневі, а збір пасажирів — окрема робота.

Свідоцтва базової підготовки та строки їхньої дії впишіть у резюме моряка: крюїнг перевіряє їх першими.

Джерело: SOLAS 1974, зведене видання, з кодексами LSA та FSS і поправками, чинними на момент написання. Прапор і компанія можуть вимагати більше; на борту діють судновий розклад за тривогами й посібник з підготовки. Ця сторінка — посібник для підготовки, а не юридичний текст.